Сучасний вигляд храму

 

ПРОЕКТ ВЛАШТУВАННЯ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ НАД ЦЕНТРАЛЬНОЮ ЧАСТИНОЮ НАПІВЗРУЙНОВАНОГО ХРАМУ ПОКРОВИ БОЖОЇ МАТЕРІ В СЕЛІ МАКЕДОНИ МИРОНІВСЬКОГО Р-НУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

1. Сучасний стан (короткий опис земельної ділянки та будівлі храму, згідно натурних обстежень і обмірів, з фотофіксацією його ділянки і загального вигляду збережених частин храму):

1.1. Характеристика земельної ділянки храму: ділянка, де споруджена церква, розташована в надзвичайно живописному місці с. Македони, Миронівського району Київської області. Навколо багато зелених насаджень, нижче на сході знаходиться водоймище.

Головна вулиця Центральна (в колишньому Ворошилова) проходить біля храму з півночі на південь. Навколишня територія - з заходу та півдня, де розташовані одноповерхові індивідуальні будинки з господарчими будівлями.

З півночі проходить під'їзд - перпендикулярна дорога до вул. Центральна. Вхід у церкву Покрови розташований на незначній відстані від вулиці, але вище за рівнем рельєфу (на 2 м) від рівня дороги і на достатній відстані від індивідуальних будинків. Земельна ділянка парафії становить 0,8 га  і характеризується незначним ухилом рельєфу (із західної частини до сходу - від 0,5 м до 1 м). На сході вона закінчується крутим яром, по якому внизу тече водойма, що впадає у річку Шевелуха.

Крім церкви, на майданчику парафії немає ніяких споруд чи залишків фундаментів від них; лише на відстані 31 м є  одноповерхова споруда, де проводяться богослужіння у зв'язку з неможливістю їх проведення у зруйнованій церкві. За нею зі сходу, на відстані 8.5 м, розташована одноповерхова цегляна споруда санвузла.

На земельній ділянці розташована криниця,а з правої частини храму, прилеглої до трапезної - могила священнослужителя.

На церковному майданчику є близько 30 багаторічних дерев. Але навколишня територія необлаштована, немає зручних підходів, відсутнє мощення навколо споруди, немає сходів (окрім центрального входу які нещодавно були відреставровані), пандусів, що ускладнює перебування віруючих під час великих свят, коли вони збираються для хресного ходу, для освячення на Великдень, Спас. Відсутня стоянка для автомобілів.

1.2. Характеристика споруди церкви Покрови Божої Матері: Храм за габаритними розмірами становить - 36.79 X 26,94 м і за конструктивними (у вісях) 36,08 X 26.25 м. Споруда побудована з жовтої цегли, належить до хрещатого типу, має одну головну наву та по центральній вісі її з півдня та півночі, - два крила (трансепт, т. б. поперечну наву) чи дві бічні нави, одну апсиду (зі службовими прибудовами з півдня і півночі), одну баню, 3-х ярусну дзвіницю над вхідною частиною. У церкві є сходи з лівої сторони притвору (бабинця) на хори та на дзвіницю.

Споруда мас тридільний устрій: 1) притвор, 2) храм, 3) вівтар.

1) Притвор розміщено у західній головній вхідній частині. Вхідна частина має залізні двохстворчасті двері, пофарбовані у синій колір. Притвор - невеликий, розділений на дві частини (вхідна перша частина - 14,84 м2, друга - 15,92 м2), у другій половині - дерев'яні сходи (з півночі, на хори і дзвіницю) та місця для облаштування, в майбутньому, церковної крамниці (з півдня). Над притвором розміщено дзвіницю (див. далі).

Приміщення має бетонну підлогу. Стіни потиньковані і у деяких місцях тиньк осипався.

Хори: на другому поверсі розміщено балкон хорів, який має напівзруйновану дерев'яну огорожу, підлогу та оздоблення. Хори мають ненадійну конструкцію балкону.

2) Храм (богослужбовий зал) розміщено у центральній частині споруди. Розділений на головну наву (162,16 м2),бічні нави трансепту (північне та південне крила) - 45,2 м2 та трапезу (з заходу) - 55,55 м2. За такими розмірами у храмі під час великих свят можуть молитися майже 500 віруючих (із розрахунку 0,5 м2 на 1 людину) і 260 (із розрахунку 0,9 м2 на коліноуклінну людину), без рахунку солеї та притвору. У храмі відсутня тепла підлога, замість неї - грунт з рослинним шаром.

Лише у бічних крилах (навах) замість підлоги є цементна підготовка. Всі віконні отвори храму (14) закладено цеглою.

Головна руйнація у центрі храму - його завершення - баня, яка свого часу згоріла та обвалилася. Вона була розміщена на квадраті 13,75 X 13,44 м. Зараз головна нава знаходиться просто неба, крім бічних крил-нефів, де зроблена дерев'яна стеля та покриття з оздобленням оцинкованим залізом. На стінах храму частково залишилося тинькування і деякі фрагменти стінового розпису, які в свій час були зроблені художником-аматором.

3) Вівтар - приміщення, яке замикає головну наву на сході та знаходиться на 150-300 мм вище, ніж рівень храму. Вівтар у церкві канонічно орієнтований на схід. Підлога - дощата, на цементній підготовці. Приміщення призначене для богослужінь, що звершує священик і має площу 34.5 м2. Іконостас відсутній. На бічних гранях вівтарної апсиди, яка перекрита конхою з покриттям оцинкованим залізом та має дерев'яну стелю, є два віконних отвори з арочним завершенням, які закладені цеглою. З двох боків вівтаря є прибудовані службові приміщення - ризниця та паламарка. До цих маленьких приміщень (5,2 м2) зроблені арочні входи, які розміщено на 300 мм вище рівня вівтаря. В приміщеннях є невеликі ніші в стінах. Паламарка буде облаштована умивальницею. Ризниця і паламарка перекриті скатним дахом з оцинкованого заліза і мають дерев'яну стелю. Ризниця (приміщення з півдня) має окремий вихід на вулицю зі сходу.

Дзвіниця має три яруси і надбудована над притвором. Має загальну висоту - 27,40 м (до хреста).

Стіни дзвіниці на другому ярусі частково потиньковані, а місцями побілені. Сходи знаходяться у задовільному стані (були зроблені нещодавно). На верхньому, третьому восьмикутному ярусі дзвіниці (~11,56 м2), стіни не мають ні тиньку, ні побілки, бо ярус має відкриті арочні отвори без ставнів. Шатрова баня дзвіниці нещодавно реставрована . Підлога всіх сходинкових майданчиків та третього ярусу - дощата і погребує допоміжного укріплення та ремонту.

Дзвонів дзвіниця не має, а лише тимчасово застосований для цього балон від газу.

Цоколь споруди - незахищений (не потинькований та не облицьований камінням), що призвело до руйнації більшості цеглин цоколя. Сходи до входів зроблені з цегли і майже всі, окрім сходів до центрального входу розвалені та заросли травою. Зовні церква зовсім немає мощених підходів.

Церковна брама розміщена по центральній вісі входу в церкву, в 6,5 метрах. Вона зроблена з такої ж цегли і складається з двох стовпчиків із цегли з металевою аркою між ними з іконою та неякісно зробленим хрестом. Стовпи брами до недавнього часу не мали покриття, а тому частково пошкоджені. Перед брамою нещодавно відреставровано сходи .

За основними архітектурними та стилістичними рисами, шо збереглися, храм (можна віднести до неруського стилю, (деталі: кокошники, шатрова дзвіниця або елементами того ж стилю чи єпархіального типу, який був поширений у кінці XIX-стор. у Київській області, як у дерев'яній архітектурі, так і в цегляній). Фасади мають завершення стін масивними карнизами та трикутними фронтонами (портиками) на стінах бічних навкрил та на вході у храм, які перекриті двохскатним дахом. Стіни фасадів багато прикрашені художньою кладкою: пілони з невеликими нішами, декоративний пояс,напівколонки,кокошники, арочні обрамлення вікон.

Згідно з архівними матеріалами церква була побудована на початку XX ст. Збереглася фотофіксація її стану першої половини XX сторіччя.

Покровська церква хоча і зберегла свою форму, але має дуже багато пошкоджень фасадів(руйнування цегли). Внутрішній простір знаходиться у недбалому стані. На церкві не збереглася  баня над головною навою з маківкою. Приміщення не мають опалення, та електрифікації, підлоги, чистового якісного тинькування та відповідного оздоблення стін. Немає необхідного облаштування та церковного начиння. Відсутнє також природне освітлення, тому що всі вікна закладені цеглою.

ВИСНОВОК:

Храм Покрови Божої Матері знаходиться в частково зруйнованому, пошкодженому та недбалому стані. Тому звершувати богослужіння та проводити свої молитовні потреби священик (отець Михайло Білоусов) і парафіяни не мають можливості, бо для цього головні приміщення храму майже втратили свою первісну функцію і незручні для використання взимку.

Будівля храму, знаходячись в такому незадовільному стані потребує належного підходу до його відтворення і відбудови зруйнованої бані, реставрації фасадів, інтер'єрів та виконання відповідного благоустрою прилеглої території.